Зелені свята. Фотозвіт
Святкували
“Дуже зелені свята”
Відбулося дійство
23 травня 2010
Зелені свята промайнули на хуторі досить швидко і залишили після себе море вражень. Ще досі вигін прикрашає височезна віха, а на хатах де-не-де залишилося клечання.
Цього року ми разом з нашими гостями кружляли у танці разом з русалками, заплітали вінки на живій березі, куштували яєчню просто на галявині, як це робила колись поліська молодь.
Зелені свята – дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю.

Віха є опредметненим виявом світового дерева. А колесо на горі усоблює Сонце
Після прийняття християнства Зелені свята почали називатися ще й Трійцею, яка відзначалася на 50-й день після Великодня (Паски) і співпадала з Зеленою неділею. Проте впродовж багатьох століть традиційно залишалася давня народна ритуально-обрядова складова Зелених свят.
Деякі тисячолітні традиції і обряди наших пращурів, звичайно, були втрачені і призабуті, деякі були змінені або спрощені, але народна пам’ять все ж таки зберегла бодай елементи і головні атрибути Зелених свят.

В основі Зелених свят - задобрювання русалок і магія заклинання майбутнього урожаю
Напередодні Зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, хату, подвір’я та господарські будівлі прикрашали клечанням – зеленими гілками дерев. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою, пижмою, ласкавцями, лепехою.
Троїцькі розваги починалися з понеділка і тривали цілий тиждень. Зазвичай їх влаштовували в лісі чи в полі, на вигоні за селом.
На Київщині молодіжні забави й танці проходили біля віхи. Вона являли собою довгу жердину, до якої зверху горизонтально прикріплювали колесо, прикрашене квітами, гіллям, стрічками.

Екскурсії для школярів
Існувало повір’я, що саме в ці дні русалки із білосніжних лілей стають “простоволосими дівами” і водять танки біля річок. А дівчата й хлопці не ходили тоді купатися поодинці, щоб русалки не залоскотали. Наймарновірніші носили при собі стебла полину і любистку – це повинно було відлякувати русалок.
За віруванням наших пращурів під час русального тижня русалки виходили з води, де вони перебували всю зиму, і ходили по лісі та на нивах. Їх треба було задобрити, щоб вони не збивали квіту в житті, а навпаки, щоб оберігали ниви, сприяли б урожаю.
В четвер дівчата йдуть на поля, в левади чи в ліс і там “завивають вінки на всі святки”, при цьому співають відповідних пісень.
В деяких місцевостях України, дівчата ходять по селах з вінками на голові. Вінки в’ють з конвалії, незабудок, васильку, чебрецю, вплітають і полинь.

Вінок є символом молодості та чистоти. Плівся із польових квітів, фігурував у весняно-літніх обрядах
Вранці у Зелену неділю дівчата беруть наїдки, закликають хлопців і з піснями-веснянками йдуть до лісу. Там грають, співають, хороводять, а потім сідають і разом їдять все, що принесли. Причому обов’язковою стравою на такій трапезі була яєшня.
Яйце, починаючи з Великодня, проходило крізь усю весняну обрядовість: воно з’являлося як символ зародження нового життя, а коли весна закінчувалася, яйце вживали у вигляді яєшні.
Із приходом Зелених свяит закінчувалася весняна календарна обрядовість і починалося літо.
Бажаєте споглядати лише світлини? Перейдіть у розділі Галереї.
***
Дяка Господу Богу, що все саме так розставив у цей день!
Велика дяка усім хто записався і не полінувався прийти!
Дяка нашим кухарям за смачні страви!





















