Зелені свята. Фотозвіт

25 травня 2010 10:33

Святкували

“Дуже зелені свята”

Відбулося дійство

23 травня 2010

Зелені свята промайнули на хуторі досить швидко і залишили після себе море вражень. Ще досі вигін прикрашає височезна віха, а на хатах де-не-де залишилося клечання.

Цього року ми разом з нашими гостями кружляли у танці разом з русалками, заплітали вінки на живій березі, куштували яєчню просто на галявині, як це робила колись поліська молодь.

Зелені свята – дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю.

Русалки, зелені свята, віха, клечання

Віха є опредметненим виявом світового дерева. А колесо на горі усоблює Сонце

Трійця на Хуторі Савки

Діти теж водили "криві танці"

Русалки, зелені свята, віха, клечання

Різнобарвна поліська віха

Екскурсії для дітей

Пан Савка розповідає

Після прийняття християнства Зелені свята почали називатися ще й Трійцею, яка відзначалася на 50-й день після Великодня (Паски) і співпадала з Зеленою неділею. Проте впродовж багатьох століть традиційно залишалася давня народна ритуально-обрядова складова Зелених свят.

Деякі тисячолітні традиції і обряди наших пращурів, звичайно, були втрачені і призабуті, деякі були змінені або спрощені, але народна пам’ять все ж таки зберегла бодай елементи і головні атрибути Зелених свят.

Водіння куста, веснянки

В основі Зелених свят - задобрювання русалок і магія заклинання майбутнього урожаю

Зелений туризм, ремесла, танці

Фрагмент весняної гри

Русалки, зелені свята, віха, клечання

Весняна гра "Царівна"

дитячі тури

Козак у вирі подій

Екскурсії для школярів, дітей

Хоровод коло на галявині віхи

Русалки, зелені свята

Віночок із живої берези

Українська хата

Селянська хата 1786 року

Напередодні Зеленої неділі, у суботу, що називалася клечаною, хату, подвір’я та господарські будівлі прикрашали клечанням – зеленими гілками дерев. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою, пижмою, ласкавцями, лепехою.

Троїцькі розваги починалися з понеділка і тривали цілий тиждень. Зазвичай їх влаштовували в лісі чи в полі, на вигоні за селом.

На Київщині молодіжні забави й танці проходили біля віхи. Вона являли собою довгу жердину, до якої зверху горизонтально прикріплювали колесо, прикрашене квітами, гіллям, стрічками.

Дитячі тури, екскурсії

Екскурсії для школярів

Дитячі ігри, хороводи, сценарій

Діти знайомляться з дідухом

Шилов Леонід Григорович

Староста дме в ріг

Русалки, зелені свята, віха, клечання

Дівчинка тримає роги

Русалки, зелені свята, віха, клечання

У всьому є своя таємниця

Дідух на Поліссі

Символ минулих поколінь

Улюблена бабуся

Валентина Семенівна

Існувало повір’я, що саме в ці дні русалки із білосніжних лілей стають “простоволосими дівами” і водять танки біля річок. А дівчата й хлопці не ходили тоді купатися поодинці, щоб русалки не залоскотали. Наймарновірніші носили при собі стебла полину і любистку – це повинно було відлякувати русалок.

За віруванням наших пращурів під час русального тижня русалки виходили з води, де вони перебували всю зиму, і ходили по лісі та на нивах. Їх треба було задобрити, щоб вони не збивали квіту в житті, а навпаки, щоб оберігали ниви, сприяли б урожаю.

В четвер дівчата йдуть на поля, в левади чи в ліс і там “завивають вінки на всі святки”, при цьому співають відповідних пісень.

В деяких місцевостях України, дівчата ходять по селах з вінками на голові. Вінки в’ють з конвалії, незабудок, васильку, чебрецю, вплітають і полинь.

Українська хата, портрет

Вінок є символом молодості та чистоти. Плівся із польових квітів, фігурував у весняно-літніх обрядах

Процес плетення віночків на Трійцю

Заплітання вінків

Хутір Савки

Дівчатка у віночках

Трійця на Хуторі Савки

Три покоління україночок

Садиба з с. Мелені

Підлогу встеляли різнотрав'ям

Хутір Савки, клуня

У клуні мололи борошно

Зелені свята

Ніч на Трійцю

Вранці у Зелену неділю дівчата беруть наїдки, закликають хлопців і з піснями-веснянками йдуть до лісу. Там грають, співають, хороводять, а потім сідають і разом їдять все, що принесли. Причому обов’язковою стравою на такій трапезі була яєшня.

Яйце, починаючи з Великодня, проходило крізь усю весняну обрядовість: воно з’являлося як символ зародження нового життя, а коли весна закінчувалася, яйце вживали у вигляді яєшні.

Із приходом Зелених свяит закінчувалася весняна календарна обрядовість і починалося літо.

Бажаєте споглядати лише світлини? Перейдіть у розділі Галереї.

***

Дяка Господу Богу, що все саме так розставив у цей день!

Велика дяка усім хто записався і не полінувався прийти!

Дяка нашим кухарям за смачні страви!

Leave a Reply