закрыть
Вітаємо!

Приєднуйтесь до нас на facebook!
ЧільнаЗавітатиВільні екскурсії

Вільні екскурсії

Відкриваємо давнє Полісся через дію

Живі екскурсії у форматі живої історії

Вільні екскурсії

Екскурсії, на яких ви не простий спостерігач, а головна дійова особа. Історії минулого, котрі захоплюють уяву, автентична культура, що зносить дах.

У нас на подвір’ї ожила історія

Селянська хата 18 століття

Тільки-но уявіть: ця квола хатина бачила розквіт села, що припав на другу половину XVIII століття. Коли Межигірський монастир перейшов під протекторат Запорозької Січі і відкрив на своїй території цегельний завод.

П

ро наш музей частіше за все говорять у контексті нетиповості. Ви не побачите у нас білих зал, а ваш погляд не впреться в скло перед експонатами. Самих, власне, експонатів теж нема — замість них речі, які можна самостійно спробувати у дії.

Ви могли чути про нас, як про цікаве місце поруч зі столицею, або як про гостинну садибу, де смачно готують. І те і інше — правда, у якій можна впевнитись завітавши до нас на екскурсію.

Ми переконані, музеї живої історії (англ. «living history») потрібні людям сучасних міст, щоб дати змогу на деякий час відійти від урбану і наблизитись до свого коріння.

Ви опинитесь в освітньому середовищі, у якому відчуєте себе активним учасником пізнавального процесу.

Саме тому музеї живої історії набули значного поширення на Заході. Екскурсії там проходять шляхом повного занурення у епоху, задіюючи засоби історичної реконструкції, методи інтерактивного пізнання та прийоми спонукання відвідувачів до творчості.

Екскурсії проходять шляхом повного занурення у епоху.

Екскурсії проходять шляхом повного занурення у епоху.

Це дає виключну можливість прожити історію, у якій гість і є головним героєм. Саме за таким принципом проходять наші мандрівки у сиву давнину.

Загалом освітнє середовище музею формують чотири головні складові, про них і поговоримо.

Чотири складові «Вільної екскурсії»

Давні пам’ятки

Ви побачите предмети господарського вжитку, автентичний одяг та рідкісні зразки традиціційного народного мистецтва XVI – XX століть.

Інтерактивна лекція

Мелемо в жорнах, дмемо міхи в ковальні, заглядаємо до вуликів, сідаємо за ткацький верстат, знайомимося з ремеслом столяра та чоботаря.

Фольклор

Байки, бувальщини, казки, прислів’я. Дні та місяці українського селянина, символізм оберегів, значення дідухів, розмови про світогляд та міфологію.

Страви з печі

Частуємо гостей здоровою їжею, сповненою сили Сонця та матінки Землі. Готуємо у печі за давніми Поліськими рецептами.

 

 


В коморі селянської хати 1786 року облаштовано майстерню столяра та чоботаря.

Давні пам’ятки

Знайдені у далеких Поліських селах

Ми збирали музейні колекції по старих селах Поліського краю. Зазвичай це діючі, або добре відновлені речі, які не розваляться від того, що ви потримаєте їх у руках. З експедицій ми привозимо не лише предмети матеріальної спадщини, а й перлини фольклору. А якось з однієї із таких мандрівок ми привезли цілу хату.

Піч

Українська хата — символ образності Всесвіту.

Кожна її частина мала символічне значення. Вікна — це очі хати, через які людина підтримувала зв’язок з небесним світом. Поріг — межа між зовнішнім і внутрішнім світом, а піч — уособлення Сонячної сили.

Хутір Савки

IMG_4015

the-sun

DSC_0909

IMG_0202

IMG_2651

DSC_7772

IMG_3888

IMG_3685

Справжні старі хати

Одразу з хвіртки видно найсташий будинок музею — селянську хату 1786 року, збудовану ще за часів заснування самого села Нові Петрівці. Вона пройшла крізь зміну чотирьох епох: застала панування Польської Корони, прихід Російської імперії, владу УНР та радянську добу.
 

Складно уявити, але селянська хата, збудована 1786 року, є ровесницею Конституції США.

Хата Поліського селянина 1786 року

Хата бачила розквіт села, що припав на другу половину XVIII століття, внаслідок переходу Межигірського монастиря під протекторат Січі та відбудови церкви святих апостолів Петра і Павла архітектором Іваном Григоровичем-Барським на кошти останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського.

Хутір Савки

Двері поліської хати

Сіни хати селянина 1786 року, скриня, ткацький верстат (кросна)

 

Має всередині піч, зведену з межигірки — особливого виду вогнетривкої цегли, яку з середини XIX століття виготовляли в печах Межиргіського монастиря та возили аж до Царгорода.

Хата Коростенського дворянина 1854 року

Ми віримо, що освітній процес має бути цікавим.

Дворянська садиба, збудована у 1854 у селі Мелені, що на Житомирщині. Бачила Польське повстання 1863 та Чеську колонізацію Волині. Через свої розміри за часів колективізації встигла побувати приміщенням бригадної канцелярії, сільським клубом, а пізніше оселею дяків.

Українська хата під очеретом

Скрині в сінях

Світлиця дворянської хати

 
Першочергово разом з неосяжними наділами житомирських лісів та річок належала шляхетному роду Стретовичів-Васяновичів, а 2009-го з метою збереження її, як пам’ятки, перевезена на подвір’я музею. Кожна з хат репрезентує неповторні архітектурні та декоративні традиції різних регіонів Українського Полісся.

Тематичні колекції

Лапа чоботаря для фіксації взуття

Лапа чоботаря для тримання взуття.

  • «Циганська ковальня» — діюча циганська кузня та арсенал коваля XVIII – ХХ століть.
  • «Клуня мірошника» — колекція жорен та мельницького приладдя ХІХ століття.
  • «Верескова борть» — зразки вуликів та речі пасічника ХVIII – ХХ століть.
  • «Латані халяви» — майстерня чоботаря та колекція взуття XVIII – XX століть.
  • «Рубанок правди» — збірка столярного приладдя кінця ХІХ – початку ХХ століть.
  • «Ткацький цех» — збірка ткацького реманенту ХІХ століття.
  • «Безменна палата» — колекція мір ваги XVIII – XIX століть.
  • «Чумацький шлях» — збірка речей мандрівників за сіллю ХІХ століття.
  • «Хлібна діжа» — колекція пекарського реманенту ХІХ століття.
  • «Нічок не доспала» — збірка вишитих сорочок, фартухів та плахт початку ХХ століття.
  • «Летів орел через синєє море» — збірка домотканих рушників Полісся та Середнього Подніпров’я ХІХ-ХХ століть.
  • «Клопіт господині» — збірка речей для прання та прасування одягу ХIX століття.
  • Чоботи в Україні

    «Чоботи-чоботи ви мої, наробили клопоту ви мені.»

  • «Горіла сосна» — весільні скрині і посаг нареченої XVIII – XIX століть.
  • «Щербатий глек» — колекція глиняного посуду XIX cтоліття.
  • «Старовинні українські чаї» — збірка тульських самоварів ХІХ століття.
  • «На один копил роблені» — колекція кадобів і цебер, видовбаних зі стовбура.
  • «Куток книжника» — церковні та світські книжки і журнали ХІХ – початку ХХ століть.
  • «Буремне століття» — відлуння лихоліть першої половини ХХ століття.
  • «На шавлію воду грію» — колекція трав і рослин, які ми у себе вирощуємо та рецептів чаїв.
  • «Страждання мамонта» — кремінні сокири доби Неоліту, наконечники для стріл та перші кам’яні жорна.
  • «Тещин бражник» — самогонний апарат, книга «Вінодѣліе» і скляні пляшки ХІХ – початку ХХ століть
  • «Най дитєтко бавитси» — автентичні іграшки, ляльки-мотанки, зозулиці та баранці.
  • «Лик Богородиці» — Поліські ікони ХІХ – початку ХХ століть.
  • «Годинники» — маятниковий годинник у кожну хату.

 

 


Колекція кадобів — велетенських діжок, які робили без цвяхів, вручну (!) видовбуючи сокирою та копилом з цілої колоди.

Лекційна частина

Розповідь, побудована за системою TORE™

Ми запросимо вас пройти шлях селянина XVIII століття, навчаючи по черзі кувати залізо у циганській кузні, обмолочувати збіжжя ціпом на току, молоти борошно у кам’яних жорнах, поратись на пасіці, золити одяг у жлукті, вибивати його прачем на кладці, гладити рублем на качалці та робити домоткань на кроснах (верстаті).

Пасіка

Розповідаючи про пасіку ми закурюємо дим гнилої верби, який забезпечував бортника від можливих укусів бджіл, роблячи їх сонними та неквапливими.

Говоримо про бджіл та пасіку

Протягом мандрівки музеєм ви дізнаєтесь більше про український календарно-обрядовий цикл, народну символіку, особливості архітектури житла та про характерні особливості Поліського краю, які вирізняють його з поміж інших.

Екскурсію проводить команда краєзнавців і господарів музею, які присвятили чимало часу етнографічним експедиціям Поліссям, вивчаючи найпотаємніші його куточки і збираючи лекційний матеріал.

Зауважте, з надбанням вас знайомитиме оповідач, не гід і навіть не екскурсовод.

Завдяки тому, що відвідувачі бачать реальних мешканців хутору в автентичному одязі, вони починають сприймати жителів епохи не як імена на папері, а як цілком реальних людей з їх щоденними звичками, мріями, конфліктами та уподобаннями.

Світова музеєзнавча галузь називає таких людей «interpreter» (з англ. «тлумач»).

.

Професійні ковалі самі виплавляли метал

Ковальня породжує магію вогню і заліза!

Зауважте, з надбанням вас знайомитиме оповідач, не гід і навіть не екскурсовод.
Себто це людина, яка, володіючи певним історичним та культурним базисом, характерним для мешканців конкретної території, втілює у собі реального чи вигаданого історичного персонажа.

Завдяки тому, що люди бачать реальний образ, вони починають сприймати жителів епохи, про яких ми розповідаємо, не як імена на папері, а як цілком реальних людей з їх щоденними звичками, мріями, конфліктами та уподобаннями.

Оповідач не лишає слухачів наодинці з викладом сухих історичних фактів, а має куди як ширші задачі:

  • зацікавити до сприйняття інформації
  • надихнути до глибшого до вивчення
  • пояснити взаємозв’язок, який мали між собою історичні події і явища, щоб відвідувачі дійсно зрозуміли їх значення
  • ініціювати запитання та обговорення серед учасників екскурсії
  • спонукати до творчості

Ми вибудовуємо екскурсію таким чином, щоб у процесі отримання нових знань ви задіювали усі шість відчуттів:

Споглядати

Залучаємо кожного до обробітку зерна, виробництва борошна. Дівчат вчимо майстерно ткати на верстаті, а хлопців — вправно кувати підкови.

Торкатись

Ми збираємо лише автентичний одяг, справжні предмети побуту та рідкісні зразки традиціційного народного мистецтва.

Слухати

Перемежовуючи лекцію з бувальщинами ми розповідаємо про буденне та святкове життя поліських селян XVIІ – XX ст.

Нюхати

Аромат підвішених на бантині васильків, м’яти, чебрецю, сушених на печі яблук, часникової розтиранки до борщу та димку, що лоскоче ніздрі.

Смакувати

Частуємо гостей традиційними стравами, приготованими прямісінько у старовинній печі за давніми поліськими рецептами.

Чути серцем

Та все ж головне — пропустити новий досвід крізь себе, поспілкуватись з нами, поринути у власні спогади. Це, як перегорнути сторінку цікавої книги.

Пан Савка розповідає про лікувальні властивості трав, що ростуть у нас на городі.

Пан Савка розповідає про лікувальні властивості трав, що ростуть у нас на городі.

Розповідь пана Савки, складається з невеликих історій, котрі мають чітку послідовність та логічно пов’язані між собою.

Крім того для легкості сприйняття ці оповідки щільно перемежовані байками, бувальщинами, казками, прислів’ями та елементами взаємодії відвідувача з середовищем, бо покликані донести до слухача ціле, а не певну його частину.

Певно, вже час розповісти вам про таємну систему, за якою господар будує свою лекцію.

TORE™ — освітній підхід, винайдений у 1992 Семом Хемом, доктором соціології університету Айдахо, який відрізняється активним залученням слухачів до процесу навчання.

Абревіатура TORE™ розшифровується, як Thematic (укр. «Тематична»), Organized (укр. «Організована»), Relevant (укр. «Відповідна»), Enjoyable (укр. «Розважальна»).

 

Заснована на більш ніж столітній історії понятійних досліджень, ця система говорить, що будь яка комунікація, аби бути успішною має якомога повніше розкривати визначену тему, бути організованою для зручного сприйняття, відповідати тому, що аудиторія вже знає та, врешті, розважати її. Як це виглядає на практиці.

 

Головні особливості екскурсій на Хуторі Савки

 

Тематичність

Тематичні екскурсії з української культури

Тематичні лекції з української культури та історії

Головна тема наших екскурсій — буденне та святкове життя поліських селян XVIІ – XX ст. Опиняючись на подвір’ї, людина потрапляє у вир господарських пригод і починає мислити у ключі життя без цивілізації. Ми мелемо молотимо снопи ціпом, мелемо борошно на жорнах, куємо залізо та перемо одяг. Словом, мандруємо у часі.

 

Упорядкованість

Цікава екскурсія

Структура викладення урівноважує розповідь та взаємодію

Кожну тему ми розкриваємо через короткі оповідання з прив’язкою до реальних життєвих ситуацій, актуальних для сучасної людини. Це дозволяє концентрувати увагу та певною мірою розважати відвідувачів. Адже усім відомо, що окремі, ні з чим не зв’язані, факти швидко вилатають з голови. Натомість, історії та цілісні оповідання лишаються з нами значно довше завдяки асоціативним рядам.

 

Відповідність

Лише автентичні речі

Лише автентичні речі з найглухіших сіл Полісся

Ми зробимо все, щоб вам було цікаво. Але 50% залежатиме від вас самих. Одних гостей більше цікавить культури і тема народних свят, інші — в захваті від нашого господарського двору, а третіх взагалі ваблять історичні факти. Ми звісно спробуємо вгадати напрям дискусії за реакцією гурту, але якщо ви маєте побажання до тематики — не полініться їх запропонувати. 

 

Розвага

Музей, де кожна річ діє

Музей, у якому кожна річ діє

Ми дотримуємось Двох Головних Правил:

  1. Кожен наш експонат має працювати.
  2. Освіта — це цікава та динамічна штука.

 
Ми не перевтомлюємо гостей монотонними лекціями та зарозумілими конотаціями, у нас на подвір’ї всі свої і кожен — учасник дійства.

 


На Великдень, Трійцю чи Купайла до нас можна завітати на етнографічне дійство.

Фольклор

Звучання історії

Музика передає невловимий дух епохи. Фольклор живе і розвивається невіддільно від суспільства, він дає змогу оживити історію, яскраво відчути настрій епохи та відтворити її звучання.

Фольклор не можна звести до меж оповідання, його неможливо переказати, а можна лише відтворити. Для цього діють гурти фольклористів, що з метою збереження традиційної обрядовості їздять по селам та записують пісні від 90-літніх бабусь, аби не втратити ці знання назавжди.

Олег і Маргарита Скаженик з Володаря

Ковальня породжує магію вогню і заліза!

Купайло на Йвана було

Задумався козак

Плетуть вінки на Купайла

Купальські вечорниці 2012

Фольклорне дійство на Хуторі Савки

Купальські вечорниці 2012

 

За своїм значенням у житті народу, за тематикою, сюжетом і музичними властивостями українська народна пісня поділяється на безліч різноманітних жанрів, що об’єднуються певною системою ознак.

У цьому розумінні найтиповішими жанрами української пісні є:

  • Календарно-обрядові — веснянки, щедрівки, гаївки, колядки, купальські, обжинкові та ін.
  • Родинно-обрядові та побутові — весільні, жартівливі, танцювальні (в тому числі коломийки), частівки, колискові, поховальні, голосіння та ін.
  • Кріпацького побуту — чумацькі, наймитські, бурлацькі тощо;
  • Історичні пісні і думи;
  • Солдатського побуту — рекрутські, солдатські, стрілецькі;
  • Ліричні пісні та балади.

Багато таких пісень знають Баламути, Володар, Рожаниця, Веснянка.

Страви з печі

За старовинними Поліськими рецептами

Піч живить страви енергією теплом фруктових дерев

Піч живить страви силою і теплом фруктових дерев

Як годилося у добрій оселі, господиня запросить вас до світлиці за столи, вкриті домотканими скатертинами. Вийме з печі горщик борщу, накритий капустяним листком, відкриє розтиранку, по хаті розповзеться часниковий дух, ловким рухом зніме з мисника черпак і насипле кожному гостю у глиняну миску ще й подасть разом з кленовою ложкою.

Господар у цей час розтопить старовинний тульський самовар, щоб вже за півгодини пригостити гостей чаєм, завареним на домашніх травах. Ну хіба не краса?
Ми подамо по черзі наступні страви, залежно від обраного меню:

  • Мисливська печеня
  • Хрумкі огірки
  • Лагідні канапки
  • Сонячні млинці
  • Іван-чай

Докладніше

  • Мамин борщ
  • Повітряні пампушки
  • Лагідні канапки
  • Мисливська печеня
  • Хрумкі огірки
  • Завивана ковбаса
  • Вареники-хваленики
  • Ягідний узвар

Докладніше

 

Тож, підведемо підсумки

«Вільні екскурсії» стануть у пригоді в таких випадках:
  • У вас затишне родинне свято, яке ви вже давно мріяли відзначити у традиційному форматі.
  • На носі День народження і ви шукаєте, куди б запросити друзів. Але всі вже всюди були, а вам так хочеться незабутньо вразити гостей.
  • Приїхали колеги з-за кордону і хочуть, щоб їм показали Україну. Бажано з різних боків і так, щоб захотілось повернутися.
Хто такий Пан Савка і чому його варто слухати?

Засновник музею, дослідник традиційної української культури, цікавий співрозмовник, щира, відкрита людина, що прагне ділитися знаннями.

Яка тривалість екскурсії, як вона проходить, чи є якийсь сценарій?

Загалом екскурсійна програма триває три години. За цей час ми встигаємо некваплячись пройти лекційну частина з відвідуванням експозиції, та сісти за стіл. Додатково можна замовити майстер-клас народного мистецтва чи запросити музик.

Чим пригощаєте?

Докладне меню можна погортати тут.

Хочемо приїхати до вас удвох.

Щонайменша кількість відвідувачів має складати 10 осіб. Якщо ви плануєте завітати меншим складом — все одно телефонуйте, або лишайте заявку, як правило ми об’єднуємо кілька невеликих гуртів в один.

Замовте додатково:

  • Майстер-клас глиняної іграшки, тістотворення, витинанки, соломоплетіння, або будь-який інший
  • Автентичну українську музику
  • Проведення випускного вечора, або свята «Останнього дзвоника»

 

Щоб дізнайтись більше та зробити замовлення —
напишіть лист на starosta{at}xutir-savky.com.ua, або зателефонуйте:

+38 067 593 11 00, пан Савка

 

 

Завжди раді гостям

Про музей

Вільні екскурсії

Спосіб вивчення української культури та історії XVII – XX століть, створений спеціально для вільних людей.

Розваги

Музики

Інструментальний фольклор та народний спів.

Про музей

Оглянути музей

Дізнайтесь більше про музей української ідентичності.

Розваги

Майстер-класи

Мистецтво звільнює уяву, дає душі творити самій.