Семиярило та Симаргл

Нещодавно у нашому музеї з’явився ще один цікавий експонат. Цей колоподібний дідух називається Семиярило і за віруваннями наших предків має особливу силу саме у день Купала – 21 червня, бо об’єднує у собі силу аж семи сонць.

Походження Семиярила

Скульптура Симаргла на капітелі Борисоглібського собору у Чернігові

Семиярило – Бог Сонця літнього сонцестояння є однією з п’яти сутностей Бога Сонця, що залежно від пори року називається Овсенем, Ярилом, Семиярилом, Світовидом та Колядою. Усі вони є синами Трояна – Владики Неба, Землі та Підземного царства, тобто минулого, сьогодення і майбутнього. Більшість істориків схильні вважати, що відображенням Трояна став прадавній символ руського, а потім і українського народу Трисуття.

У свою чергу Ярило, Семиярило і Коляда допомагають Дажбогові (братові Трояна) котити Сонце по небу. Кожен з них виконує свою роль у зміні напрямку руху Сонця. Ярило повертає Сонячне Коло на осінь 22 вересня (день осіннього рівнодення), а Коляда у день зимового сонцестояння, що припадає на 21 грудня розпочинає нове коло Свароже, тобто новий господарський рік.

Прадавня символіка Симаргла та Семиярила

Симаргл – охоронець Дерева Життя та його коренів /Рыбаков, 1981. – с.357, 435/. Він ще й охоронець земних плодів, посівів, урожаю, опікується не лише проростом рослин, насіннячко яких він запліднює і виховує, а й оберігає їх від темних та лихих сил. Симаргл – духовний посередник між верховними богами неба і землі, здатний перевтілюватися у крилатого «собаку-птаха».

Зображення Симаргла на ритуальних браслетах XII - XIII ст.

Семиярило (Сімаргл, Симаргл, Симарел, Симарко, Вогнебог, Сим і Регл, Сим і Єргл) – за припущенням О. Фамінцина, Єргл-Єрил означає Ярило. Отже, Семиярил – це «сім Ярил-Сонць», тобто це Бог Сонця літнього сонцестояння /Нидерле, 2000. – с. 312; Дьяченко, 1900. – с. 597; Гальковский, 1916; Вікіпедія/.

День літнього сонцестояння у 2010 році припадає на 21 чевня – свято Купала. У цей день Сонце досягає найпівнічнішої точки своєї екліптики, що має схилення +23° 27′. Іншими словами – маємо найдовший у році день. Через кілька діб дні вже стають коротшати, а ночі – довшати.

Симаргл на свято купала стає Симарглом-Семиярилом, бо тоді отримує найбільшу вогненну силу.

Деякі дослідники вважають, що Симаргл – це Сонце, яке проходить сім зодіакальних сузір’їв за весняно-літньо-осінній період.

Докази існування Симаргла в інших культурах

Подібні пси присутні і на трипільських розписах. На історичних пам’ятках V – III тисячоліть до н. е. зустрічаються пси, які скачуть і перевертаються (ніби летять) довкола молодих рослин.

Дослідивши проблематику глибше помічаємо, що Симаргл присутній не лише у давньоукраїнській міфології. У стародавніх аріїв такий міфологічний собака називався Сарама.

Схожі його назви і зображення зустрічаються в іранській міфології. Там він виступає у ролі Сенмурва – фантастичної істоти з головою і лапами собаки, з крилами і лускою риби. Це символізує її панування на землі, у повітрі і на воді. А Симург – віщий птах, що приніс насіння (паростки Дерева Життя) із неба на землю.