закрыть
Вітаємо!

Приєднуйтесь до нас на facebook!

Мандрівка

Музей української ідентичності

Віконечко старої хати

Оглянути музей

Історія, що ожила на подвір’ї

Козацький хрест у сінях дворянської хати. Хутір Савки.

Козацький хрест у сінях дворянської хати.

Є

під Київськими пагорбами одне особливе місце, звідки можна перенестись на триста років тому. Машиною часу називають музей традиційної культури «Хутір Савки», який відкрився ще на початку 2000-х у селі Нові Петрівці.

Незвичайність місця полягає в тому, що тут немає звичних засклених вітрин та екскурсоводів з указками. Кожен, хто ступає на територію музею – не простий слухач, що мучиться на годинній монотонній лекції, а діяч того, далекого нам, суспільства.

Тут все продумано до дрібниць і здається, що навіть у повітрі витає особливий дух – почуття і переживання тих далеких, незнайомих вам людей.

Загальний вигляд Хутору Савки

Музей готується до Русалій.

Завдяки тому, що відвідувачі бачать реальних мешканців хутору в автентичному одязі, вони починають сприймати жителів епохи, про яку каже оповідач, не як імена на папері, а як цілком реальних людей з їх щоденними звичками, мріями, конфліктами та уподобаннями. Підсвідомо у відвідувача формується нова асоціативна модель, що дозволяє йому більш яскраво сприймати світ. Це саме те, що ми звикли називати розширенням світогляду.

Живі екскурсії

Екскурсія починається на подвір’ї, де пан Савка показує, як правильно молотити ціпом та запрошує повторити. Охочі кажуть, що важко лише перші кілька разів, а потім так входиш в смак, ніби молотив все життя. Кращих молотників гоподар жартома запрошує на роботу, якої у селі, як відомо, скільки не роби, а завжди вистачить.

У північній і західній сторонах хутору стоять справжні поліські хати – панська 1854 року та селянська 1786.

Недалеко від току («тік» – місце, де молотили снопи) стоїть «Циганська ковальня», з якої час від часу доноситься дзенькіт розпеченого заліза, а недалеко від неї – клуня з жорнами, на яких виросло вже не одне поколіня. Мало хто відмовиться прожити кілька хвилин життям справжнього коваля чи хлібороба XVII століття.

Інтерактивні екскурсії у XVIII століття

Інтерактивні екскурсії у XVIII століття

Хата селянина стоїть на подвір’ї від дня забудови, тоді, як панську – ми перевезли з Житомирщини.

.

Гості дізнаються про дні та місяці українського селянина, архітектурні традиції Полісся, символізм оберегів, значення дідухів, фольклор та міфологію.

Гості дізнаються про дні та місяці українського селянина, архітектурні традиції Полісся, символізм оберегів, значення дідухів, фольклор та міфологію.

У північній і західній сторонах хутору стоять справжні поліські хати – панська 1854 року та селянська 1786. Зайшовши до кожної з садиб можна зробити для себе висновки, що було важливим для кожної з цих верств, як люди підходили до планування простору та чому надавали перевагу в оздобленні житла?

Екскурсії тут є до того живими та відкритим, що часом людям задається, ніби вони не до музею прийшли, а опинились в гостях у сільського господаря, який показує їм свою щоденну роботу та запрошує усіх долучитися. А господиня у цей час порається біля печі та жартома сварить чоловіка, що той так довго водить людей подвір’ям, бо борщ вже стигне.

Зайшовши крізь низенькі двері просторої до світлиці людина ніби потрапляє у інший світ, повний аскези та символізму.

Сіни хати селянина 1786 року, скриня, ткацький верстат (кросна)

Лучкова пилка у коморі

Екскурсія в клуні, мелемо борошно, куємо

Вікно біля верстата

Іринка тче з дітьми

Колекція староинного взуття

Батько розказує про лико

Самовари на печі

Прядка з Косівщини

Довколишній простір

Провівши у хаті деякий час мимоволі починаєш ставити себе на місце на місце колишніх мешканців, ставити питання як вони жили, як працювали та як готувалися до свят. І отримавши відповідь щоразу візуалізуєш її, врешті здобуваєш досвід, який ніколи не прожив би за книжкою.

У малюнках, зображених на печі, у орнаментах рушників та килимів знаходять своє вираження давні символи, обереги, що супроводжували побут колишньої людини.

Піч-годівниця

Піч-годівниця

Весь інтер’єр це не вигадка творців музею, а дійсність, що колись мала місце. Більше того усі речі, зібрані у музеї, є справжніми, автентичними та діючими. До усього можна доторкнутись та спробувати у дії.

Хутір Савки - це музей про людей і для людей.

Хутір Савки – це музей про людей і для людей.

Хутір Савки – це музей про людей і для людей, музей культурної самобутності, зв’язкова ланка між минулим і сьогоденням, місток між традиційною та сучасною культурою, між природним середовищем та цивілізацією.

Це музей справжньої української гостинності, музей відкритого діалогу, присвяченого служінню громадськості.

Ми відкриваємо новий, живий погляд на матеріальну та нематеріальну культурну спадщину повсякденного та святкового життя українців.

 

Ми знайомимо світ з традиційною українською культурою.
Завітайте до нас!

Завжди раді гостям

Про музей

Вільні екскурсії

Спосіб вивчення української культури та історії XVII – XX століть, створений спеціально для вільних людей.

Розваги

Музики

Інструментальний фольклор та народний спів.

Про музей

Оглянути музей

Дізнайтесь більше про музей української ідентичності.

Розваги

Майстер-класи

Мистецтво звільнює уяву, дає душі творити самій.