Івана Купала

Івана Купала (Купайла) — традиційне свято, яке відзначається в Україні, Білорусі, Польщі, Латвії, Литві, Естонії та Росії в ніч на 7 липня, тобто 24 червня за старим стилем.

Співпадає із церковним святом народження Різдва Івана Хрестителя, яке святкується церквою 7 липня. Внаслідок злиття християнських і язичницьких традицій й утворилося свято Івана Купала.

Це свято припадає на день літнього сонцестояння, тому символізує народження літнього сонця – Купала, і тим самим завершує панування весняного сонця – Ярила. В цей час небесне світило перебуває у куполі – найвищій небесній точці, тому дні тоді найдовші, а ночі – найкоротші.

Купальські обряди

Головні атрибути свята – Купало й Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. Ці дві дійові особи обираються, відповідно, хлопцями й дівчатами або виготовляються як опудала.

В святі Купайла збереглося давнє поклоніння наших пращурів Воді і Вогню. Вони їх вважали всеочищаючими, всеоберігаючими і цілющими силами.

Основним стрижнем, довкола якого відбуваються дійства, є купальський вогонь.
У надвечір’я дівчата гадають на судженого – кидають у воду свої вінки, а хлопці повинні їх дістати. Вінок – це символ щастя та одруження.

Чий вінок хлопець дістане, того й дівчина повинна поцілувати і мусить бути з ним у парі на це свято (як правило, вибір зарання узгоджують).

Хлопці стрибали у парі з дічатами, вінки яких вони щойно дістали з води.

Якщо дівчата примушують хлопців (вогонь) зайти за вінком у свою стихію (воду), то після запалення вогню при заході сонця хлопці перестрибують через вогонь спочатку самі, показуючи свою спритність, а потім, як стихне полум’я, у парі з тими дівчатами, вінки яких дістали.

Існують прикмети пов’язані з цим: якщо парубок найвище стрибнув – буде гарний урожай у його родини, вскочить у полум’я – чекай біди. Коли ж вдало перестрибнуть багаття юнак з дівчиною – вони неодмінно одружаться і проживуть у злагоді все життя.

Хлопці спускають з гори вогняне колесо-сонце (символ літнього сонцевороту), або ж розкручують його на стовпі під загальне пожвавлення і радість.

Цвіт папороті у ніч на Івана Купала

Наймарновірніші йдуть у ліс шукати цвіт папороті, як правило, парами. Хтось намагається знайти за її допомогою скарби, а хтось знаходить своє щастя – кохання.

Чи цвіте папороть насправді?

В цей час рослини набирались чарівних, лікувальних та цілющих властивостей. Лише в Купальську ніч на папороті, серед ночі розцвітала чарівна вогняна квітка щастя – кочедижник.

Хто її зірве, той усе на світі знатиме, дістане без труднощів усі скарби, матиме чудодійну силу робити все тією рукою, яка зірвала Квітку щастя. Той щасливець причарує найкращу дівчину, матиме найвищий урожай, не боятиметься лихих сил.

За легендами, квітка щастя розцвітає раз на рік – саме на Купайла – або раз на 3-5 років. А коли розцвітає, чується наче постріл, наче грім. Ліс зашумить, загуде… І висока стрілка вмить виросте.

А на ній з’явиться червона, невиданої краси вогняна квітка, яка розквітне, а пахощі підуть по всьому лісу. І навколо неї з’являться добрі духи-души предків, які також радіють. Жінкам ця квітка не трапляється, бо то великий страх її взяти.

Купальські вечорниці на Хуторі Савки

3 липня 2010 завітайте на Купальські вечорниці. Відбудеться повна реконструкція прадавніх обрядодійств! Будемо водити купальські хороводи, слухати поліських пісень, палити “Марену”, ліпити птахів з тіста і стрибати через вогонь та кропиву.