Чому шиють у дурні на перше квітня?

Звичай обманювати в день першого квітня існує майже в усій Європі й Азії. Початок цього звичаю губиться в сутінках старовини.

Індійці напередодні весняного рівнодення, що припадає на початок квітня за стародавнім літочисленням Вед, святкують — чи святкували — народження богині Сіти (або бога Шіви). Це свято називається у них «Голі» або «Голак».

Святкуючи «Голак», індійці влаштовували сценічні виста­ви, а в тих виставах обманювали один одного. Обманюючи, стародавні індійці вірили, що цим вони умиротворять своє божество.

Античний світ

Римський ретор і філософ Апулей (ІІ-ге століття по Христі) першоквітневий обман виводив з римського свята на честь бо­жества сміху — Ківш. Це свято відбувалося навесні, коли дні робилися довші. Апулей пише: «Забави (ігри), які кожного року ми влаштовуємо на честь Сміху, завжди мають яку-небудь нову вигадку. Ми — єдиний з усіх народів, що уласкавлюємо забава­ми, веселощами та жартами божество, яке називається Сміхом».

Північна Європа

Ісландські саги кажуть, що звичай обманювати в день першого квітня введений асами (богами) в пам’ять Скадеї, дочки Тіясса. Цей звичай дуже поширений у Данії, Швеції і Норвегії.

В Англії перше квітня — це день усіх дурнів («all fool’s day»). У Шотляндії першоквітневий обман називається «гонити шулі­ку» («hunting the gowk»).

У французів обман удень першого квітня називається «квітне­вою рибою» — «poisson d’avril».

У німців здавна існує звичай в день першого квітня посила­ти хлопця до сусідів чи знайомих, щоб він побачив або попро­сив те, чого не можна ані побачити, ані попросити. Наприклад: голос якогось птаха або свист диявола. Це у них називається «in den April schicken» (послати в квітень). Обманутий таким способом називається «aprilnarr».

1 квітня у східних та західних слов’ян

У чехів і словаків кажуть: «Poslati koho s Aprilem». Вживається ця приповідка тоді, як хочуть сказати: «Послати когось даремно». Цей же звичай відомий і в Польщі, і в Литві під назвою «Primaprilis». В цій назві є вказівка на римське походження цього звичаю, бо ж по-польськи «квєцєнь», а не апріль. Це дає підставу дума­ти, що звичай обманювати на перше квітня прийшов до Євро­пи з Риму разом з назвою місяця — «априль».

Якби ми мали більше відомостей про релігійні обряди до­християнського періоду, нам було б легше встановити джере­ло — довідатися, звідкіля походить цей звичай. Більшість дослід­ників погоджується з тим, що обманювати в день першого квітня — поганський звичай, а до християнства він приплете­ний лише штучно.

У нас, в Україні серед сільського населення цей звичай зовсім невідомий. Міське населення його знає. Імовірно, до наших міст цей звичай принесли німці не раніше, як у XVII столітті. В наших фолкльорних матеріялах звичай обманювати в день першого квітня зовсім не занотований.

За матеріалами праці Олекси Воропая “Звичаї нашого народу: етнографічний нарис”.