Чому шиють у дурні на перше квітня?
Звичай обманювати в день першого квітня існує майже в усій Європі й Азії. Початок цього звичаю губиться в сутінках старовини.
Індійці напередодні весняного рівнодення, що припадає на початок квітня за стародавнім літочисленням Вед, святкують — чи святкували — народження богині Сіти (або бога Шіви). Це свято називається у них «Голі» або «Голак».
Святкуючи «Голак», індійці влаштовували сценічні вистави, а в тих виставах обманювали один одного. Обманюючи, стародавні індійці вірили, що цим вони умиротворять своє божество.
Античний світ
Римський ретор і філософ Апулей (ІІ-ге століття по Христі) першоквітневий обман виводив з римського свята на честь божества сміху — Ківш. Це свято відбувалося навесні, коли дні робилися довші. Апулей пише: «Забави (ігри), які кожного року ми влаштовуємо на честь Сміху, завжди мають яку-небудь нову вигадку. Ми — єдиний з усіх народів, що уласкавлюємо забавами, веселощами та жартами божество, яке називається Сміхом».
Північна Європа
Ісландські саги кажуть, що звичай обманювати в день першого квітня введений асами (богами) в пам’ять Скадеї, дочки Тіясса. Цей звичай дуже поширений у Данії, Швеції і Норвегії.
В Англії перше квітня — це день усіх дурнів («all fool’s day»). У Шотляндії першоквітневий обман називається «гонити шуліку» («hunting the gowk»).
У французів обман удень першого квітня називається «квітневою рибою» — «poisson d’avril».
У німців здавна існує звичай в день першого квітня посилати хлопця до сусідів чи знайомих, щоб він побачив або попросив те, чого не можна ані побачити, ані попросити. Наприклад: голос якогось птаха або свист диявола. Це у них називається «in den April schicken» (послати в квітень). Обманутий таким способом називається «aprilnarr».
1 квітня у східних та західних слов’ян
У чехів і словаків кажуть: «Poslati koho s Aprilem». Вживається ця приповідка тоді, як хочуть сказати: «Послати когось даремно». Цей же звичай відомий і в Польщі, і в Литві під назвою «Primaprilis». В цій назві є вказівка на римське походження цього звичаю, бо ж по-польськи «квєцєнь», а не апріль. Це дає підставу думати, що звичай обманювати на перше квітня прийшов до Європи з Риму разом з назвою місяця — «априль».
Якби ми мали більше відомостей про релігійні обряди дохристиянського періоду, нам було б легше встановити джерело — довідатися, звідкіля походить цей звичай. Більшість дослідників погоджується з тим, що обманювати в день першого квітня — поганський звичай, а до християнства він приплетений лише штучно.
У нас, в Україні серед сільського населення цей звичай зовсім невідомий. Міське населення його знає. Імовірно, до наших міст цей звичай принесли німці не раніше, як у XVII столітті. В наших фолкльорних матеріялах звичай обманювати в день першого квітня зовсім не занотований.
За матеріалами праці Олекси Воропая “Звичаї нашого народу: етнографічний нарис”.
