закрыть
Вітаємо!

Приєднуйтесь до нас на facebook!
ЧільнаПро музейЖиття музею2015 — рік мистецьких подій

2015 — рік мистецьких подій

Наш маніфест на осяжне майбутнє

2015-manifest

2015 — рік корисних знань

У прийдешньому році ми надумали:

1. Поєднувати давні традиції та сучасне мистецтво

Маємо велику мету зробити українську етнічну культуру впізнаваною у світі, тому впроваджуємо нові програми до великих календарних свят (Великдень, Червона гірка (початок травня), Юрія, Русалії (Трійця), Купайло). Будемо переплітати сучасне мистецтво з традиційними обрядами. Кожне свято стане культурною подією.

2. Ділитись корисними знаннями

Зараз, коли ми спостерігаємо часом інерційний потяг до всього українського, ми відчуваємо своїм обов’язком навчити відрізняти автентику від лубочності, правду від вигадки, Мавку від Килини.

З першим теплом, орієнтовно з квітня, почати проводити корисні майстерні для активної молоді з фокусом на отриманні нових знань та унікального досвіду:

  • Історія українського рукописного шрифту: майстерні каліграфії та летерингу.
  • Розвиток креативного мислення: малювання картин незвичними засобами.
  • Передсвяткові підготовчі майстерні: вчимо правильно готуватись до великих традиційних свят.
  • Лекції з історії традиційного мистецтва: чим відрізняється львівський глиняний дзвіночок від опішнянської іграшки?
  • Господарська практика: як покрити стріху очеретом?
  • Мистецька толока: робимо і прикрашаємо плетінь.
  • Культурне підприємництво: як вижити бізнесу у сфері культури?
  • «До бабов у село»: як поїхати у свою першу етнографічну еспедицію?
  • Лекції з історії кобзи, ліри та бандури
  • Та в принципі все, що ми разом з вами вигадаємо

5. Створювати якісний інформаційний продукт

Залучати активних представників світу науки, мистецтва та креативних індустрій. Дослідників, етнологів, мистецтвознавців, програмістів, дизайнерів, блогерів, режисерів, фотографів та усіх-усіх творчих людей, хто хоче долучитись до створення та розповсюдження якісного інформаційного продукту про українську етнічну культуру в Україні та поза її межами.

Також не завадить час від часу перекладати англійською, французькою та іспанською мовами, щоб принаймні дати змогу більшості населення Планети дізнатись про Україну.

3. Обговорювати позиціювання України на світовій культурній арені

Ініціювати круглі столи з питань культури, туризму та долучати талановитих людей до створення бренду України у світі.

6. Йти ширше, влаштовувати дні сусідніх культур

Культура — це мова образів. Тому на неї неухильно діють лінгвістичні закони, один з яких каже нам, що чим більше мов ми знаємо — тим більше ми і є людьми. Отже знайомлячись з культурами інших народів ми глибше пізнаємо свою. Запрошуємо представників усіх народів світу стати посланцями своєї культури на нашій землі. Ніхто не зробить цього краще за вас.

7. Започаткувати освітню програму

Цей пункт буде цікавим для культурних менеджерів, випускників факультетів туризму, етнологів та фольклористів. Ви можете піти до нас волонтером та дізнатись зсередини, як діє музей. Ви дізнаєтесь подробиці роботи музею, набудете досвіду в організації і просуванні культурних події та навчитесь вести живі екскурсії за системою TORE™.

Волонтерська програма триває один місяць, після чого ми влаштовуємо іспит та видаємо сертифікат з рекомендацією на роботу.

 

 

На нас чекає цілий світ. І сила самої лише думки стирає межу між мрією та дійсністю.

 

Чому мистецькі події важливі?

Годі й казати, на долю нашого покоління випали непрості часи, до яких мабуть ніхто не був готовий вповні. Проте, як би контроверсійно це не прозвучало, та по сплину року невпинних злетів і поневірянь, українці врешті починають вчитися розуміти свою історію та усвідомлювати цінність власної культури.

І виявляється, що вона, українська культура, це не лубок, не Гоголівська Солоха з пляшкою горілки, не віночки на заміжніх жінках і не вайлуватий кум в естрадних шароварах. Зараз, коли ми спостерігаємо часом інерційний потяг до всього українського, ми відчуваємо своїм обов’язком навчити відрізняти автентику від лубочності, правду від вигадки, Мавку від Килини.

Василь Стус у листі до сина, 1982 рік:

Життя більшості людей — це одна опасиста Килина (пудів на 7 вагою), а Мавка їм ненависна.

Василь Стус у листі до сина, 1982 рік: 

   "А смисл «Лісової пісні» — такий, як Ти і пишеш. Є така приказка: краще синиця в жмені, аніж журавель у небі. На жаль, є. Мені такі приказки вкрай не подобаються: журавель у небі — прегарний. Є ще така приказка: дурний думкою багатіє. Вкрай гидка приказка. Такі дурні, що багатіють думкою, – літають перші в космос, пускаються з Магелланом довкола світу, йдуть на багаття з Джордано Бруно.
 
   Отож: Мавка – для дурних, Килина — для «розумних». Бо Мавка — це мрія, це коротке сонце в сірому житті, Мавка — це свято, великдень душі. А Килина – це сірі будні, це сало з часником, це повна макітра вареників і жодної зірки над головою. «Життя» любить килин, а мавок убиває. Бо Мавка за день проживе більше, як Килина за 100 років. Бо Мавка – це обрій, світанок, а Килина — як пшоно, висипане курам під ноги.
 
   Життя більшості людей — це одна опасиста Килина (пудів на 7 вагою), а Мавка їм ненависна, бо все зове до чогось непевного, нездійсненного, завжди ошукає, залишить у дурнях. А дурнями не бояться бути лише мудрі. Дурні ж хочуть бути мудрими – тому тримаються за Килину, як чорт за грішного душу. Одне слово, драма-феєрія Лесі — це драма людського життя: трагедія журавля в небі і гопак свиней на оборі."

Навіщо їх проводити?

теорія мотивації Абрахама Маслоу

Ієрархічна система потреб людини, складена американським психологом Абрахамом Маслоу (англ. Abraham Maslow).

Непідробна етнічна культура цінна передусім естетично, вона живить сучасне мистецтво, надаючи йому самобутності. Отже від якісного культурного продукту виграють всі. Але це потребує зусиль, особливо зараз, коли в країні точиться війна.

Іноді можна почути, чи варто, мовляв, у такій ситуації займатись розвитком культури? У тому числі ходити на концерти, відвідувати кінопокази, приймати участь у етнографічних святах? З одного боку теорія мотивації Абрахама Маслоу каже нам, що культура займає найвищий щабель, а отже не може бути суспільним рушієм, допоки не буде задоволена потреба, скажімо, у безпеці.

Але з іншого боку, абсолютного миру можна чекати ще тривалий час, а ось на знекультурені землі, як показало життя, війна приходить значно охочіше. Тим паче лінія суспільного водорозділу у ХХІ сторіччі проходить не по мовним, чи територіальним ознакам, а по людським душам і серцям.

Тому ми вважаємо, що зараз саме той час, коли треба говорити про культуру, розвивати її та робити все, щоб потім не ніяковіти.

Принаймні перед тими, хто повернеться з війни.

Коментарі

  • Завжди раді гостям

    Про музей

    Вільні екскурсії

    Спосіб вивчення української культури та історії XVII – XX століть, створений спеціально для вільних людей.

    Про музей

    Оглянути музей

    Дізнайтесь більше про музей української ідентичності.